Сон, неначе дивний сон, коли два серця б’ються в унісон;
Коли взаємним є наше кохання;
Коли немає муки і нема страждання;
Коли ти поглядом шукаєш рідні очі;
Коли забудь не можеш, ті чудові ночі;
Коли при зустрічі мовчиш, хоча в душі, без сорому кричиш.
Кричиш про те, як ти щасливий бачить, що лиш від щастя я сьогодні плачу;
Кричиш про те, як сильно ти сумуєш,
Про те що ти щасливий, як мій голос чуєш.
І ще багато можна говорити,
Про те як ти коханий :вмієш, хочеш й будеш ще любити!