Всі ми – яблуні, облиті купоросом.
Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі
яблучка.
І коли наш господар чіпляє на нас рум‘яні
бутафорські плоди –
ілюзію урожаю –
коріння наше болить у нашій землі.
Я вийшла із цього саду.
Наді мною нема господаря.
Мені дорога лиш земля, з якої я росту.
Я стою одиноко, але в промерзлих суцвіттях
передчуваю свої перші справжні яблука.
Ліна Костенко
Все мы – яблони, облитые купоросом.
Все мы способны родить только мелкие горчащие
яблочки.
И когда наш хозяин цепляет на нас румяные
бутафорские плоды –
иллюзию урожая –
наши корни болят в земле нашей.
Я вышла из этого сада.
Надо мной нет хозяина.
Мне дорога только земля, на которой я расту.
Я стою одиноко, но в промёрзших бутонах
предчувствую свои первые настоящие яблоки.