Я не дивлюсь назад - для мене там шляху немає.
Я знаю точно - за спиной завжди горять мости.
Але лишаються, й нікуди не зникають
лиш вірні друзі, і закляті вороги.
Я не дивлюсь назад - там пройдені дороги,
і пилом вже давно засипані сліди.
Я йду вперед. Я знаю, що зі мною
лиш вірні друзі, і закляті вороги.
Я йду вперед. Я підставляю спину
під гостру сталь холодного ножа.
Й від страху хай холоне кров у жилах
я буду йти до самого кінця.
Мені все рівно, що мости згорають,
що знов стають чужими милії серця.
Лиш вороги і друзі не зникають...
Вони - як тінь - зі мною до кінця.
28.01.2013 р.