Одного разу, коли в домі тиша.
Коли пройшов вже болю апогей.
І ти, напевне, зовсім-зовсім інша.
І все нормально. Все як у людей.
Коли вже не пече душа шалено.
Від алкоголю не болить печінка.
І ти вже не якась там навіжена,
А так, типова і щаслива жінка.
У ці прекрасні, хоч і сірі, будні,
Коли ніщо тебе вже не картає,
Коли, здавалось, почуття відсутні
Ти раптом нігтика собі зламаєш.
…
І заридаєш, так гірко, і зовсім не в лад,
Душа твоя знову загнеться від спазму.
Згадавши: шість зламаних нігтів назад
Ще разом були. Ви з ним були разом.