Марш...
згідних,
та безмовних...
Гучних,
що бекають.
Скрипка -
для тих,
хто ніколи не сперечається.
I вже пастух спустився з гір.
Грає. Подає на бідність,
гонить до водопою.
Співає.
Озеро - це сновидіння...
Перо чарівної птиці,
овеча шерсть
і купи самоцвітів,
само-самих квiтiв, -
шалено схиблених.
Змішали воєдино дим і ладан...
Батюшка йде попом
по наші душі...
Чи любите ви музику дзвонів?
Я - ні!
Як в співі
багатоголосому, -
чую багато шуму.
Дим без вогню...
Буває?
Виють вовки під горою...
Пастух упевнено та
батогом збирає стадо.
Батог - це не травичка...
Марш...
згідних,
та безмовних...
Спокійно і затишно бути
в овечій шкурі...