* * *
Я задивляюсь у безодню дивних мрій...
Здається, вік тягнутись славі молодій.
Проте минеться... І усе поглине час...
Та не залишиться ні мрій, ні гарних фраз...
Тому жадаю вічну Музу я зустріть
І не втрачати давню мрію ні на мить!
Я почуття свої дарую папірцю
Та напишу чудову книжечку оцю...
Бо дарувати почуття своїм книжкам -
Найбільше щастя! Підкоряюся думкам...
Душа розчиниться у вічній таїні
Та залишИть безмежжя образів мені...
Я поринаю у безкраю велич снів,
Де кожен радість чи журбу свою зустрів.
І точно знаю: бути славі золотій!
Моє натхнення донесе мене до мрій!