Василь Симоненко
(1935 – 1963)
АБАЖУРИ
Ступає ніч ногами бурими
На почорнілий сніготал.
Під віями, як абажурами,
Блищить очей твоїх овал.
А я стою з думками хмурими,
Досада смутку додає:
Чому від мене абажурами
Прикрила сяєво своє?
12.01.1962
Василь Симоненко
(1935 – 1963)
АБАЖУРЫ
Ступает ночь ногами бурыми
На почерневший снеготал.
Под веками, как абажурами,
Сверкает глаз твоих овал.
Наполнен мыслями я хмурыми,
Стою, досаду прочь гоня:
Зачем прикрыла абажурами
Своё сиянье от меня?
12.01.1962
(с украинского)