Давай,заходь в гості...я прогощу тебе чаєм.
Все як забажаєш — з цукерками й без.
Тихенько посидемо, згадаєм сніданок
Той перший,той спільний,
[міг бути дружньо-подружній ] експрес.
На вулиці манить-чарує все та ж заварена кава...
[по-особливому чомусь п’янить саме цей аромат]
В художника муза одна на віки-осянна ніжністю панна,
що образ зміняє лише коли відцвітают сади.
А ти приходь в гості...я покажу тобі квіти сухі
[в памяті й в житті,що давно вже зів’ялі ]
Хоча знаєш,я мабуть додам їх в глітвейн...
В час нічний,коли годинник покаже вже далеко за північ,
я дам тобі постіль і теплий плед.
Так, ти заснеш,не забувши більше ніколи
погляд її таких рідних очей...