хоча б

Оксана Кот
А ти хоча б пообіцяй
що будеш мені снитись,
а я не згадаю коли-небуть твого лиця,
і як ти стояв тут на залізниці.

Так і мовчи, не кажи ні слова,
а я запам'ятаю все ось так...
Твоя сорочка картато-кольорова,
і зовсім трохи пошарпаний рюкзак.

Та як будеш звідси іти,
благаю, не обертайся,
і іноді читай мої листи,
Принаймні постарайся.