***

Анастасия Стретович
І сонце для мене не сяє,
І пташки так не співають,
І зорі вже так не світять,
А як до того,
щоб тебе не зустріти.
Жила я спокійно, не знала,
що світ був яскравий-
Вустами...
Я шепотіла твоє "Я"-
не знаючи твого ім'я,
Я чула твій голос повсюди,
мріючи тебе відчути
І квіти так пахнуть тобою,
але ти не зі мною...
Мабуть, весна мною грає
і усмішки із вуст зриває-
коли всі думки з тобою
І в думках- ти зі мною.