Світла-тиші візерунок
розірвала мряка грубо.
Звиклій до квартету струнних
дико слухать тільки бубон.
«Крап-крап-крап» зламає, конче
у одному й тому ж ритмі.
Звиклій до фантазій з сонцем
так дістав дощ, так набрид він.
Друкував листа діброві,
де красоти буйні славив.
Що є знаки розділові
чи забув дощ, чи не знав він.
Тож спинитися не зможе.
Дуже дача засмутилась.
Досить сонячну тривожить.
І розгніване світило
знаком оклику як блисне!
Дощик кинувся тікати.
На мотузці для білизни
Три краплини, мов три крапки.