***

Крапля дощу впала на руку,
Ти прошептав: "Прощавай!"
Ох, хто б тільки знав, яка мука
Кохати не знаючи "рай"...
Я кохаю тебе так щиро,
Що рука тремтить, мов безсила,
Я б хотіла сказати "Кохаю",
Але вслід я кричу: "Неможливо!"
Дай же хвильку побути з тобою,
дай доторкнутись твоєї долоні,
дай кохати тебе неможливо,
щоб навкруги всі казали: "Красиво..."
Щоб заздрили, навіть зірки.
Та не кохаєш ти...