Ти вийшла з його квартири,
Ти пішла з його дому.
Зачинила всі двері,
Ти ніколи не повернешся знову.
Зачинила ти всі вікна,
Вимкнула газ, воду;
Тобі, звісно, так прикро,
Але ти знаєш, що так треба.
Ти не попрощавшись пішла
З надією забути всі мрії.
Ти знала, що не буде так,
Але в краще вірила.
Ти пішла з бажанням не повернутись,
Все забути і з ним не стрінутись…
Жаль, що це тільки бажання,
Жаль, не дано їм здійснитись.
Через кілька днів, тижнів, місяців
Ви зустрінетесь десь на вулиці
Один одному ви колишні вже,
Але було у вас щось спільне.
Він як і ти пише вірші,
Ви слухаєте однакові пісні,
Вам подобаються одні і ті ж фільми,
А ще ви один одного сильно любили.
Ти не хочеш його помилки пробачати,
Яких наробив він доволі багато,
Ще й був він вже з іншою дівчиною,
Та й ти вже навчилась не любити його.
Він повернеться, обов’язково повернеться,
Коли ти вже не будеш його чекати,
Він пояснить, що земля так вертиться,
Але тобі не хочеться його пробачати.
Він буде довго прощення вимолювати,
Щось розповідати
Ти не будеш брехню цю слухати,
Ти захочеш його прогнати.
Він повернеться, колись повернеться,
Скаже, що досі кохає.
Ти скажеш: «Спасибі за все,
Але тебе в моєму житті немає».
07.02.13