Ще й метелик он тріпоче
крізь зеленеє бадилля, -
А дерева спати хочуть,
золотом бринять крислатим.
Зупинилась осінь тихо -
жовтень ледь тече довкіллям,
І холонуть сині очі
озеречок; ранок; тиша...
Ген до волі серце тягне,
у блакитний неба простір,
Де біляве сонце прагне
втримати непевну осінь.