Чому життя таке несправедливе?
Запитую себе я раз у раз.
Чому в житті лише одна людина,
Підкаже і порадить щось для нас?
Чому є люди так байдужі,
До того, що у тебе на душі?
Чому всі люди мають поділитись
На дві частини: добрі й дуже злі?
Чому пів люду думають, що щастя тільки в грошах,
Що можна все купити: і злагоду, і сміх?
Адже всі інші кажуть, що щастя – це добробут,
Який повинен панувати в кожнісінькій сім’ї.
Чи буде в світі панувати справедливість?
Чи будуть жити всі у злагоді та мирі?
Чи простягатимуть всім «руку допомоги»?
Й не заздрити нікому і ніколи?
Я думаю, настане ще той час,
Коли всім людям захочеться нормального життя.
І зрозуміємо тоді всі ми,
Як добре жити в світі між добрими людьми.