***

(роздуми над реальністю, над швидкоплинністю, одноманітністю життя, прагнення до чогось вищого, але неможливості змінення, так як все вже вирішено, і до такого стилю життя вже давно пристосовано, але все ж в уяві іноді проникають хвилі надій і сподівань, що все зміниться… неодмінно зміниться)

Втомлює світ. І втомлюють люди
Нещирі посмішки, постійні вагання
Песимістичні особи, повні бруду
Пусті їх душі на співчуття й кохання.

Втомлює світ. І втомлюють люди.
Постійні докори, невдоволення життям
Їх безглузді мрії, які ведуть в нікуди,
Вони безнадійні, це все в забуття!

Хочеться втекти від аморального світу
Кудись, далеко, де будеш тільки ти
І радіти кожному пориву вітру
І там шматочок щастя свого знайти.

Не хочеться жити важкою реальністю
Не хочеться думати, про все турбуватись
І доводиться жити цією дійсністю
В чомусь сумніватись і в чомусь вагатись.

Я розвію сумнівний дим вагань
Я  не буду жити миттєвістю,
І не зречусь своїх переконань.
І заперечу світ безтурботності.
30.08.2013