Не вартий

Романюк Татьяна
В календарі весна давно
А за вікном – зима,
Так само у душі моїй
Затрималась вона.
Думки холодні. Мрій нема
У серці пустота…
Я одинока і сама
І зовсім вже не та.
***
Змінилася. Бо ти змінив.
Відношення до мене.
Минулих почуттів порив
Що були нескінченні,
Вони згасають, мов вогонь
Який перегорає,
Так само і любов моя
До тебе вже згасає.
Я не шкодую ні про що…
А ти, мабуть, жалієш
Тепер про тебе вже не я,
А ти про мене мрієш.
Бо я іду. А ти помрій.
Не залишай надії –
Можливо, я колись вернусь
А, може, це все мрії.
Я не зі зла, ти лиш повір
Визнай, що був невірним
Нащо терпіти поговір
Й тобі бути покірна?
Тому я йду. Без зайвих слів
Не буду я страждати…
Ти не побачиш моїх сліз.
Доволі. Ти не вартий.
 
06.06.13