Чого мені бракує, люба?
Можливо, палкості натхнення?
Того, що стільки раз я грубо
Штовхав в обійми сьогодення?
Чому свідомо я калічив
Талант писати в інших справах?
Чому мов мотлох на узбіччя
Я кидав рими у загравах?
Авжеж, ти цього не згадаєш...
Я ж мовчки грав, що не жалкую.
Спи, сонце! Ти не відгадаєш,
Чого мені тепер бракує....
21.10.2013
(с) Александр Афанасьев