Ти поет часів найкращих
Доніс крізь багато років,
До душ наших
Свій мудрий „Заповіт”.
В серці народу
Ти будешь жити завжди,
Я маю таку нагоду
Вивчати твої вірші.
Вони як барви
На свіжому холсті.
Українського народу скарги
Для тебе завжди були святі.
Скарги на польську шляхту,
Як вони ганьбили
Нашу віру святу,
Та коли невинних усіх вбили.
Залишишься на вік
Ти в серці моєму
Бо приніс ти свій „Заповіт”
В мою любу країну!