осенний бал

Татьяна Бершадская
Осінній бал! Він знову розпочався
Кружляє в вальсі листя золоте...
У це видовище мій погляд закохався
Щось неймовірне, і в ту ж мить, просте

Усі дерева немов золотом розшиті,
Покрита листям матінка-земля
І небо чисте, кольору блакиті,
І журавлиний ключ у вирій відліта

Я закриваю очі й глибоко вдихаю,
З,являється у грудях дивне відчуття,
Яке іще з дитинства пам,ятаю
Свобода, спокій, віра в майбуття

Я розумію, що життя прекрасне,
Тому що все прекрасне навкруги
Яке, як сон, не зникне, не погасне
Потрібно лише все це берегти.