тепло ночi

Маргарита Сафо
руко-
плескати
плескати
у долоні ночі
розчиняти воду
думок
розплескану
цими
долонями
(чи крилами
янгола?)

ростити в серці
своїм
весну
пропускати її
стебла
крізь руки
і голову
в самісіньку душу

мерехтіти сотнями зірок
маленьких
і величезних
наднових

все це підвладне тобі,
людино
в тобі
воно
живе

ти
є
бог