Коли пішла ти – небо потемніло,
Зів’яли квіти, сонечко зайшло…
І всіх нас ніби підкосило,
Неначе опустіло все село.
Прийшов той час, забрав тебе в нікуди,
Лишились в серці смуток і печаль
І більше вже тебе не буде,
А будуть сльози, біль і невимовний жаль.