***

Чи світ урешті
Судним Днем запАх,
чи попросила
пресвята Марія –
Отой,
що по воді ходити вміє,
ішов і ніс
усмішку на вустах.
Розмірено
разки шляхів низав,
і перестрічним
заглядала в очі
усмішка,
що тоді потрібна конче,
коли уже
кінчається сльоза.
І там, де пролягли
Його сліди,
являлись люду
світлозорі лики
тих образів,
які були одвіку,
а відвернулись, ніби назавжди…