***

Фаниль Асфаров
Хотелось мне
 согреть душою.
Озябшую речную гладь.
 Засохший клен.
 Трубу печную.
Ушедшую старушку-мать.
  Шуршали листья
под ногами.
 И собирались
что то мне
  сказать.
А я как прежде,
 без внимания.
В раздумьях
продолжал
 шагать.