Тари-Бари-Вигадько

ТАРИ-БАРИ-ВИГАДЬКО

Тари-Бари-Вигадько,
А по імені Федько,
Упіймав за хвіст комету
(З неї він зробив котлету),
Дав поїсти мишеняті,
І тепер воно по хаті
Попід стелею кружляє,
Викрутаси-вихиляси
Виробляє…

Ще спіймав він бобруна
(Був той більший від слона),
Посадовив на слимака,
Слимака на світляка,
Світлячка на цвіркунця…
Отака дивація!

Ще він стрів якось гадюку,
Намотав її на руку,
Та й почав я-якати,
А потім ще й верзякати.
Ізлякалася гадюра,
Заскавчала, як вовгура,
Наче заєць, затремтіла
І за хвіст себе вкусила…

Отакий-то Вигадько,
Ще й по імені Федько,
Завжди має в жменьці
Безліч вигаденцій.

З книги «ЖИВИЦЯ-ЧУДОВИЦЯ»