***

Микуляк Татьяна
Сьгодні Ти заховався від мене
завісою сірих хмар,
не бачу я синього неба
й на землі більше чар...

Всі знов похмурими стали,
довкола будують бар"єр
і не достукатись,навіть,
до тих-хто випив фужер...

У кожного свої мотиви:
той хворий,той просто -спішить,
хтось "просто",хтось заради наживи,
за горло жаба душить...

Як світ цей живе,я незнаю...
і я в ньому-сіра,мов миш...
До Тебе я знов закликаю-
одною мене не залиш!

2.04.12.