РОЗКАЗАВ МИРОН РЯБОЇ КОБИЛИ СОН
“Розказав Мирон рябої кобили сон”.
Ніби та, ряба кобила,
Диво дивне сотворила:
(Хоч повірте, а хоч ні), -
Усі хмароньки поїла!
Тільки з’їла - десь з-за хати
Стала блискавки метати,
Грізні блискавки метати,
Страшний гуркіт учиняти.
Потім гривою труснула
І дощем з очей линула.
Був той дощик незвичайний,
Виграшковий, світлодайний.
Ви повірте вже на слово,
Був він різнокольоровий.
І від того від дощу -
Гопця-гопця, чук, чук, чу! -
Зачарована кобила
Миттю масть свою змінила.
Тож була вона рябая,
Нині стала ра;йдужная.
До сих пір жива й здорова
Та кобила веселкова.
З книги «ЖИВИЦЯ-ЧУДОВИЦЯ»