Коли потрібно встати і піти,
Не завжди знаєш, що тобі потрібно.
Та озирнешся – а навколо дрібно.
То варто просто встати і піти.
У світ, де не буває самоти,
У світ, де все навколо досконале,
Твої фіалки і твої фіали
Там повні світлим духом чистоти.
І утекти від шуму суєти,
Людців амбітних, усмішок привітних.
Ця чорна смуга, виявилось – злітна,
Свій курс польоту знаєш тільки ти.
У крила вітер, спраглий висоти,
Лети ж бо, утечи від них, лети!
А хочеш – просто зникни непомітно…
Так важко просто вимовить – прости.
І серце б’ється сумно і тривожно.
І ти питаєш ангела – а можна?
І ангел усміхається – а ти
Готовий просто встати – і піти?
18.10.13