Пейзажи сумніву малюю наодинці
Дивлюсь в вікно розчинене як крила
Безмежне небо, наче вода стила
Голубизною очі затопила.
І наче в хмарці є пташина сила!
З бесчувним гугітом вона свої вітрила
Несе в долоні повні жаги й пила
Забуте, як здобуте постає...
І в лексиконі знову слово - мила...