***

Натали Курман
А давай ,я тобі намалюю
Тихий подих холодних вітрів.
А давай ,я тобі подарую
Ніжний дотик ромашок полів.

А давай ,тобі просто пробачу,
Ту грозу ,що скрізь літо мені дарував.
А давай, зроби так,ніби я не заплачу,
Й моє сонце верни те,що іншій віддав.