Хто я?
Далеко десь,
Поза межами мого поняття,
Мої думи літають...
Як хвилі повітряних масс,
Внаслідок збунтованих хмар
-- піднебесних просторів,
Турботи приносять для мене:
Чого тут я є?
Чого хтось чекає від мене?
Я більший, чим я себе чую?
Чи я є ніщо! Та й не знаю!
Хто я? -- Я запитуюсь!..
А відповіді мені не дають.
Напевно, також не відають!
Або ж не хотять розказати,
Щоб мене не зруйнувати --
Як краплинку ранньої роси.
Розвіяти не бажають --
Дух свободи мандрування,
необхідний для душі.
Хоч і порох моє тіло,
Не є попіл мій дух... Ні!
Хоч часами він і доходить
аж до абсурду, --
не затоплюється в нім!
Кричить: "Май стійкість,
борися... Це ж твої дні!"
Поза межами мого поняття,
Далеко десь літають,
Необмежені думи мої!