Скорбота душу розтинає,
Коли на тебе я чекаю,
Сум жерлом спокій поглинає,
Все в край дороги поглядаю.
Щоб путь далекий був легким
В твої дороги поринаю,
Стелюся променем пухким,
Дощі й вітри перепиняю.
Тягар розлуки поміж нами -
У часі виміру я знаю,
Нехай незмірними стежками…
Аби живий – я почекаю…