триколiрне

Анна Вязьмитинова 2
la soledad -
мовчить п'янкий багрянець.
настирливо захоплює думки
поглибленого недовір'я бранець,
розчарувань і страху плід гіркий.
шал забуття прокинеться раптово,
все пожираючи вогнем жертовним.
вже не відчути больовий поріг,
як серце замовкає коло ніг.

and loneliness -
лимонно-жовта тиша
вогкого павутиння почуттів.
надію та цікавість заколише
примарний відлиск вражих мерехтінь.
численні спроби з перехрестя втечі
у грудях виїдають порожнечу.
не зглянеться на пізнє каяття
сліпа безладність власного життя.

а ще самотність -
тіні темно-сині
фантазій, онімілих від журби.
в полоні оксамитового плину
труна закам'янілої мольби.
а дивовижна панорама знов
підмінює бажаннями любов.
безодні духи чекає біля краю,
і воля поступово загасає.

почуй мій голос крізь досвітній морок:
закони усвідомлення жорсткі,
двозначності лишаються пастки,
де пошук правди - помічник і ворог.
безсила випадкових дій омана,
бо перед переродженням постануть,
як символ невідкличності розплат,
самотність,
loneliness,
la soledad.

21-22.09.2013

______
ілюстрація - Kevin Leedrum "The white tiger of autumn"