***

Романюк Татьяна
Давай! Що ж так? Зроби останній крок!
Чому мовчиш? Тобі бракує слів?
Давай! Допий залишений ковток,
А потім зроби те, що так хотів!

Здалось, що я ілюзія в тобі
Чи помилялась я? Ну що ж, добре,
Закінчу я. Тобі не злишу спроби
Покинути мене. Чи вже не згоден?

В обличчя ти не скажеш, а між тим,
Набридло думати, чогось чекати
Не можеш ти? То я розвію дим,
Відносин. Й перестанеш ти ховатись.

І не жалій, слова твої - огненні,
Ні! Не зійде сльоза з моїх очей
У серці з болем, гордо і знаменно
Я каменем впаду з твоїх плечей.
06.11. - 10.11. 2013