ми з блискавицями вели танок
мораль в ковтки повітря набирали вміло
сльозило з катакомб образ вино
на світ виходило усе що серце їло
уважно перечитував уста
не перескакував прогнози і події
ловив метеликів і відпускав
то ґав лякав то очі де попало сіяв
і провіряв мовчанням підігрів
як википали густо видихи з легенів
а за думками йшов то слово вів
і скупо мій інстинкт вихлюпувався з генів
коли без весел горлом пропливав
воно у хвилюванні полоскало вдачу
багата мною ваша голова
коли їй вірити то чистий з мене мачо
давав дорогу вибухам на сміх
смітив жаргоном і давився від цигарки
і час мій не отямився й добіг
до ваших безперечних ‘ні’ в ковтку із чарки
ви засвітилися за склом очей
вином зігріта свічкою розваг задута
немов земля в якій застиг ковчег
і звірину відважував попарним брутто
усе змішалося любов і гнів
добро і зло мольба і лайка міднолоба
кохалися мов темінь у вогні
як з тілом черви що прогризли мушлю гробу
тіла гойдалися тремтів сервант
невтримно билися писалися до крапки
іконний лик з куточку арештант
мовчав з-під рушника накинутого хапко
і тінь у тінь складала свічки стан
рука в руці обійми ніг навхрест на спині
тореадорський блискавичний тан
на зернах слів і м’ятім одягу лушпинні
8 Листопада 2013