***
Вірші народжуються, як нове кохання
Швидко, невгамовно прагнуть до небес
Ейфорія. Сум. Знов ейфорія.
Почуття—мов без ціпка скажений пес
Дикі коні кохання замчали так швидко
Я не встигла помітити, це навічно чи ні
І уже все одно – розіб’юсь чи врятуюсь
Дикі коні кохання до вподоби мені.
***
Любити -- означає жити.
Як море, наповнятися блакиттю
Коли поряд знаходишся ти…
Роки жити прекрасною миттю
Бути добрим, як янгол, вразливим
Як боєць, що без рушниці в бою
І не спати ночами. Усім
Зрозуміло:сп’яніла тобою.
***
У рабстві почуттів моїх до тебе
Не бачу світу, лише світло дня
Квітки в’януть восени – нема тепла
Я зів’яну, не промовивши : твоя
Кожне літо починається із світла
Світло гасне – і зима, і сніг…
Напинаємо на кораблях вітрила
І мчимося в різні сторони Землі.
***
Так з життям прощаються навіки
Ми з тобою – різні острови
Життя – ріка. Не переплисти ріку
Коли в очах застигли льоди й сніги
Не важко розходитись. Відпускати важко.
Стати б пташкою!Злетіти й відпустити.
Море тягнеться синьою смужкою
Я люблю це незаймане море. Бо море – як ти.
***
Дощ біжав на побачення, не вщухав
А ми мерзнемо – обійми не зігріють
Ти дивився в очі, тихо позіхав
В моїм серці скорбні скрипки грають…
Амур чи Бог?Не так важливо, хто
Пустив стрілу, а зранив лиш одного
Ми зустрілись, щоб зробити кілька кроків
І в житті у нас різні дороги.
Розійдемось по різних фронтах
Щоб боротися (і отже – жити)
Вже не дрогне моя рука у твоїх руках:
Мої руки тримаєш не ти…
***
Навіть в кожній моїй клітині
Живуть бурі і шторми,тому
У твоєму теплому Едемі
Мені важко дихати, коханий.
У твоєму внутрішнім Едемі
Вчасно йдуть дощі і квітнуть квіти
Необачно закохавшись в тебе
Я принесла у твій світ вітри...