Кричить душа, а серце плаче,
Слова про Неньку на устах...
Дочок, синів вона пробачить,
Прости і ти на небесах...
Не за гріхи пішли у мандри,
Не за гріхи на чужині,
Працюють кращі її кадри,
Вони вклонились сивині
Дніпра і віковим порогам,
Прибережним вербам, тополям
І розбрелися по дорогах,
Та дуже заздрять журавлям,
Бо ті частіше прилітають
І бачать батьківський поріг,
Де солов'ї пісні співають,
По росам ходять босоніж...
Хто б де не був, запам'ятайте:
Земля для нас, єдиний дім,
Свого коріння не цурайтесь,
А Україна рада ВСІМ!!!
П.В.М. 17.11.2013г.