Мої уста не мовили молитв,
я замість них повторюю ім'я
того, за кого серденько болить, -
єдиного коханого життя.
Тепер душа не кається, що світ
на місці другому в моїх пріорітетах,
лише з ним поруч мені бракне слів,
а він сміється й курить сигарету.
Дивлюся довго, як зникає дим,
під світлом лампи, в різних візерунках.
одна я в нього й в мене він один,
ми наче створені для цих стосунків...