М сто, яке ма стати мо м

Мирослава Стеблик
Це місто ніколи не втратить розмову,
Це місто ніколи не засне,
Це місто мертвих душ з живими тілами,
Тут вже по трафіку ,прийшла і зробила
Вчора усміхалась,а сьогодні-убила!
Убила свої мрії у невіруючих очах,
Місто ,воно так хотіло,містом зомбі заволоділи.
Напевно забули ,як колись дітьми були,
Кричали ,сміялись ,щасливими ставами,
Та от тільки тепер дияволу душу продали,
Серця зі своїх рук подавали.Вони не знали,
Не знали неба і сонця,не знали ким стали,
Це місто ніколи не стане моїм,
Шукаю своє з зірками і морськими снами.