Как мыслей рой – те мотыльки холодны.
То первый снег несётся на фонарь!
Встречаю зиму в парке я сегодня,
Декабрь ищу, листая календарь…
Луна хохочет, – среди туч желтея…
Но на орбите держится пока.
Я ей кричу, от радости шалея:
«Давай вдвоём лепить снеговика!»
Переживёт он беды и невзгоды,
Морозу даст тоску перещемить…
Мы катим ком средь снежной непогоды,
Ему из снега Еву сотворить.
Проблемы улиц заметут метели,
Снесут ветра тревожную печаль…
Я все обиды, что меня задели,
Переморожу в голубой хрусталь.
ПЕРШИЙ СНIГ
Людмила Юферова
Як рій думок – метелики холодні.
То перший сніг летить на ліхтарі!
Стрічаю в парку зимоньку сьогодні,
Шукаю грудень у календарі...
Сміється місяць – світло - жовта пляма...
Кидай свою орбіту світову!
Давай удвох радіти до нестями,
Ліпити першу бабу снігову.
Переживем і прикрощі, і втрати,
А на морозі сум перещемить...
Гайда мерщій сніговика качати,
Бо треба бабі пару сотворить.
Присипле сніг проблеми сірих вулиць,
Спечуть вітри сполохану печаль...
Я всі образи, що мене торкнулись,
Переморожу в голубий кришталь.
http://www.stihi.ru/2012/12/21/6083