Горiху i шовковицi

Игорь Герасименко Кременчугский
Короткий приморозок був, проте міцним.
Горіх і його подруга шовковиця
Шоковані, звалилися навколішки.
Тепер  їм не піднятись до весни.
Цій парі друзів ніжних, без оружних.
Дрімає в тундрі білий кукурузник.
Команда дудлить віскі і саке.
Зимою щоб від смутку не згоріти
З горіха листя падає сухе,
Як пам`ять про горішки і про літо,
Зустріть  щоб зиму в стані амнезії,
Хай сипле спокій, а журбу не сіє
Цій парі друзів ніжних, без оружних.
Дрімає в тундрі  білий кукурузник.
Дрімає…В тундрі  ще – зими літак.
І подруга теж не в усіх листках.
То морозець  шовковицю подряпав,
То вітерець шовковицю поранив…
Шикуються вже перед  чорним трапом
В зими літак морози і бурани.

2010