Пригадую...

Лидия Штейнингер
Пригадую чого і не було,
Але в уяві відбулось так чітко.
Та моє серце, мов розбите скло,
Мені без тебе неймовірно гірко.
Та я для тебе... Що для тебе я?
Чому душа до тебе прикипіла?
Палає, не згаса любов моя,
А я тобі про це не говорила.
Та все ж чому здається все мені,
Що ти, як я, до мене серцем прагнеш?
Що ти, як я, палаєш у вогні,
Але мені цього, як я, не скажеш.
Коханий мій! Година, наче мить!
Коханий мій! Мій сором, моя мрія.
Любов моя радіє і болить.
Кричить "Люблю" тобі. Та звук німіє...