Здригнулася осінь дощами.
Стоять жалюгідні кущі.
Гра вітер помж деревАми,
Як в вітах моєї душі.
Вже листя давно облетіло
І де не згоріло, гниє.
Я так покохати хотіла
І щастя здобути своє.
Не склалося щось. Не збулося
Бажання дівоче - любить.
Дармно повірила в осінь,
Що рясно дощами бринить...