Віддзеркалює місяць сонце,
Повнокруглий світло снує.
Проникає тихо в віконце,
Ніс лоскоче,
Влягтись не дає.
Підіймає думками з ліжка.
Викликає до темного скла,
Таємничо підсвічує місто,
Щоб відмовити вже не могла.
Приникаю лобом гарячим.
Бачу місяць і зорі... себе
Відзеркалено дивляться очі.
Мрія-думка кудись вже веде.
Манить інших той місяць,
Мандрує через хмари і зорі до них.
а у мене тут рими вирують
І поволі складається вірш.
У передрання приходить молитва,
Відчуттями все тіло бринить
І накочує хвилями Світло,
Це Любові всесвітньої мить.
День вже скоро,
а поки
Я побуду отак між часів.
Помолюсь: подаруй мені спокій.
Розум стримай і Серце відкрий.
21.11.2013