Думай ти,
коли проходять в голові думки
Переміг не той хто знає,
а той хто осторінь стоїть та незважає
На все довкола,ніби то і жаль
Та всеодно душа твоя-
-твердий граніт і сталь
Ми часто пишем необдумані моменти,
карбуючи у памяті нові фрагменти
Так самостверджуючись ми сіємо образи,
та не забудь,це не лише "крилаті" фрази
Це память що спокою не бере у займи,
та заставляє все довкола поруч йти
Та піде вже час,застинуть хмари старості сивої
Від розпачу та браку часу історії тугої
Так,ті години не стоять,летять
Як журавлі у вирії гудять
Щасливі часу не замітять,та й марно там гадати
Колись згадаєш ти про те,
що часу мало нам залишиться чекати.