Ти – вигадка, якою я живу,
Якою марю і яку кохаю,
Яку плекаю стріти наяву,
Ім`я якої ще не знаю.
В думках з тобою бачуся щораз –
В житті ж ходжу повз тебе манівцями.
Змальовую тебе усякий час
І тішуся тобою до нестями.
До тебе йду крізь ночі і сніги,
Тобою я наповнюю свій простір.
В години злі чи сповнені снаги
Ти – в кожному моєму тості!
Отож бо я і в сні, і наяву
Тобою марю і тебе кохаю.
Ти – вигадка, якою я живу,
Ти – загадка, яку – я – відгадаю!
2002
Подстрочный перевод
***
Ты - выдумка, которой я живу,
Какою брежу и которую люблю,
Которую лелею встретить наяву,
Имя которой еще не знаю.
Мысленно с тобой вижусь каждый раз -
В жизни же хожу мимо тебя окольными путями.
Изображаю тебя во всякое время
И радуюсь тебе до умопомрачения.
К тебе иду сквозь ночи и снега,
Тобой я наполняю свое пространство.
В часы злые или преисполненные силы
Ты - в каждом моем тосте!
Вот же я и во сне, и наяву
Тобой брежу и тебя люблю.
Ты - выдумка, которой я живу,
Ты - загадка, которую, - я - отгадаю!