Лише солнце пробудить
Ті стужі у буднях
Відчує що щастя
Відверне пропаще
І морок загубить
В лодонях прилюдій
Сховає під крила
Святого і білого
Навіки щасливого
Обрій хвилюється,
дерево сиплиться
Ночі застудженні
Тихо ховаються
Шумні обіцянки
Шукають у затінку
Вірних ілюзій
Випробує дихання
Звільнився із попилу
Тендітних полонів
Невидимих сил
Із темного лона