чому це місто стало не моє
без тебе?
цей вечір малював Моне
оманний.як і твої очі.
всі ці ночі я прислухаюся
до тиші,
тричі прокидаючись
і потрапляючи у потойбічний світ
твоїх думок,
собі пишу я звіт,
хоча скоріше заповіт...
це все було,
чи може просто сон?...
як швидко згас вогонь
без кисню
тисну
на твое сердце, звістно,
це все занадто пізно.
просто помовчим,
хоча в душі кричим -
навіщо?!
та ніщо не вічно,
то ж нас пробач обох...