Життя яке воно насправд

Все почалось в далеких шістьдесятих роках. Дівчинка Таня була ще дуже маленька років,мабуть три їй було,але вона не подитячому мислила і вже мріяла бути професійною актрисою.ця мрія зародилась із самого дитинства.Вона така маленька,гарненька очки голубі наче небе коски біляві тай ще кучеряві як в маленького баранця завитушки ,а сама як та кукушка все кує і віршики і пісеньки співає А сама ще не знає,що їй прийдеться в житті пережити.Було нашій Тінюші два роки вона тільки добре встала на ножки як приключилася біда із її старшим на 2,5 роки братом Петрик пішов зі своїм двоюрідним братом до тата свого на ферму покататися на тракторі закортіло.Було це в січні місяці і Сашко який підманув петрика з собою був трішки старшим і одягнений теж бу краще трохи тепліше А Петрика одягав батько Віктор Михайлович І так сталося,що одягрув його зовсіь в блаеньку одежку. Все як би й нічого,але на дворі була слякоть Діти вирушили на ферму і по дорозі заблукали...                ВВечорі прийшла мати і зрозуміла,що пропали діти.Було об"явлено по всій Вінницькій області про те,що пропали два малих хлопчики одному було4 роки,а другому5 років.Підняли ввесь район.Шукали пішки,шукали кіньми майже сутки всі на ногах ,а знайти не могли...                Ая маленька дівчика Таня стою в новім будинку в який тільки но переїхали .Стою на дитячій кроваті біля вікна і кричу Петя казяла нейди на фемму і тихенько плакала за своїм братиком.        На дворі йшов пролівний дощ біля 12 годин ночі Люди не сплять всі збилися з ніг пішли вже дргі сутки глядять і все марно.Але раптом дядько Вася Килівник І дядько Іван Рогозянський Верхи на конях об"їзжали поля зійшли з коней і закурювали відвернувшись в бік .І тут вони замітили дві маленьких наче грудки на полі.Вони не гаючи часу попрямували туди.Раптом це оказались наші пропавші дітки Саша сидів взутий,а Петрик роззувся тому,що ніжки застряли в риллі і ніжки виймав а чобітки залишились в землі.Ці два мужні чоловіки недовго думаючи взяли і дітей на руки і бігом на конях повезли в лікарню.Діти були непритомні...            Мати Танюшки упалп в обморок коли побачила Петрика таким кволим А Саша був трішки дужчий.Почали спасати діток ввесь спирт який був пустили на розтирання діток.Маму відчутили трохи.Дітей спасли ,Боролись довго за їхнє життя...Коли роздягали Петрика то він дякувати Богу заговорив: "Там у мене в карманчику в рубашці гроші мені нанашка дала на вечерю" Все стало ясно Петрик буде жити,якщо він припомним навіть за гроші хтойому їх подарував.Маму Петрика заспокоювали,але серце мамине розривалось від болю за дітей,бо це ж один синочок рідний,а другий це брата рідного Івана син.Все закірчилось майже добре,але в дальнійшому сказалось на здоров"ї Петрика ,а Сашко відбувся легким переляком.Ну пока про це не будемо.А на другий день після знахідки дітей вдарив мороз і випав сніг Вони напевно в щасливі дні народилися як так склалося,що вони осталися живі дякувати нашим героям Василеві та нанашкові Івану.Оце була така маленька історія.Але це ще не кінець життя продовжується Наша маленька принцеса Танюшка росте їй вже три роки і вони стала маленькою артисткою.Вона іде в гості до нанашка Петра.Він кладе стуло як сцену для Таніі вона стає на стуло і говорить вірші,співає пісні.танцює залюбки це все робить.Сама любима її пісня була Червона рута пародія на пісню.Вона співала:" Ти признайся мені дегорілку сховала може десь у корчах ти мені не сказала" і так далі.Нанашко Петро завжди давав їй солодощі які зараня готуав для неї.А для Танюшки це було таке задоаолення що вона була на десятому небі від щастя не тільки із_за подарунків,але за того,що її поважають і люблять як вона виступає...                Батько нашої Тані працював в місті Вінниця, приїзжав на вихідн, або забирав всю сім"ю на вихідні до себе в місто.А там так було добре.Всі разом каталися на катері по річці Буг,ходили в Цирк,який Танюшці запам"ятався на всежиття.Коні,які ходили по круглій орені такі білі та гарні,що наша таня вже перевалило їй за 50,а вона ще досі пам"ятає це все...Але не будемо опережати ці події...                Минали роки діти росли пішли в дитчий садок Там вдитячому садку,який знаходився на ставком ібув двох поверховим .все було добре,але чомусь непосидючій Тані не хотілося бути там і она часто і ггусто тікала з дитячого садкуза,що одержувала від мами взбучку.Аще там кожного дня під час обіду давали риб"ячий жир кожному перед їжею ложку жиру,а він такий неприємний на смак.Та ще наша Таня Була дуже паня .Молока вона не їла.І маму Галю питали.що вона в вас їсть дома? На,що мама відповідала,що надоїлоїй уже годити цій фантазерці.А молока Таня неїла по дуже простій причині.Бабка Фрасина доїла корову яка об"їлася буряка і вздулась та корові дали лікиі молоко яке Тетянка любила парне і стояла в коридорі з кружечкою і чекала коли подоять корову.Та цього разу Тетянка молока пити не хотіла а бабка примусила її.Сказала пий воно добре.Таня попробувала і спротивила молочні продукти на все життя.Нашій Тані вже шість років пора до школи Вона родилася в листопаді а в вересні їй ще не було сім років /тоді дітей брали в сім років до школи/Але її взяли бо вона була розумна,кмітлива дівчинка. Так почалося її шкільне життя.Їхня вчителька називалась Віра Степанівна Вона була красива,добра.Діти її дуже любили.Роки йшли діти навчалися в школі.Ходили на продовжений день .Їли там в столові. І одного разу вчителька на продовженному дні дуже захотіла нагодувати нашу Таню Карпенко.Звали ту вчительку Регіна Григорівнв.Це була така красива голубоока вчителька її теж дуже поважали і любили діти. На обід було молочний суп і вона заставляла Таню його їсти.Вона казала ,якщо ти мене любиш то з"їсиш хоч ложку супу.Таня так любила вчительку,що пересилила сеь\бе і з"їла одну ложечку того супу.Це для неї був тоді дуже хоробрий поступок Тоді їй було 10 років,молока врна не їла вже 4 роки...                Минали роки в школі у Тані було багато подруг.Шкільне життя було настільки цікаве,що тпотрібно окремо писати про це книгу.Але зараз про ннашу Карпенко  Таню. Дев"ятий клас,кінець весни майже кіне навчального року.Наша таня везевелосиредом свою подругу Ніну Нєкрасову додому...Далі буде продовженя...