В думках у мене лиш твої уста,
Як важко їх тепер мені забути.
У нас так сталося все неспроста,
Цих почуттів нам не позбутись.
Той перший поцілунок в дивну ніч
Почав цю гру необережну.
А зараз безліч є людей,
Що будуть заздрити безмежно.
Мені так хочеться кричати,
Що ти належиш лиш мені
І твоя посмішка зухвала
Буде лиш на моїй стороні.
В моїх думках лише твої уста,
Тебе так хочеться поцілувати.
А істина одна, вона проста,
Без тебе більш не зможу існувати.